Guest
Б.Лятошинський, ор.15, №1 “Озімандія“, слова П.Шеллі, переклад Г.Грінєвича. Баритон: Роман Багрій Фортепіано: Олег Рожак Я стрів мандрівника, йшов він з країв далеких й сказав мені: поглянь туди, де лет віків пильнує тишу тих пустель, серед пісків глибоких уламок постаті розбитої лежить. Не встиг затерти час на рисах тих палке є бажання увесь світ собі під владу взять; хистка рука митця зживила мертвий каміть, мов хоче він до нас віками промовлять. Ось ті слова, що ще не зникли на уламку: “Я Озімандія, могутній цар царів! Погляньте на мої величнії учинки, владарі всіх часів, країн та всіх морів!“ Кругом порожньо все... Панує мертва тиша, пустеля мертвая та небо у горі.
