Guest
Важко чути, коли ти сліпий, мало мати, коли ні в кого взяти, але багато, коли є кому віддати. Не дивись у очі. І так видно, усе видно тому, хто знає, як дивитись. Дивись, дивись , дивись, дивись…. Чи ти не бачиш? То щастя навкруги, то плине, простирається прекрасне. А в чому воно? У сукні святковій , довірою перевите, надією зрошене, Ти не повторюй нічий шлях. Хіба що сонячний, , підпали і біжи, рознось по світу щастя. Я щаслива, ти знаєш про це, ти, моє соборна радість, не для усіх ти показуєшся. Це, може, від того, що знаєш більше, ніж вміщається в тому горняті моєї голови. Мій спокій ти простирайся, розпливайся, підіймай усе, що має бути на висоті, бо інше випнеться само Я не навчаю і не вказую, хоча так здається. Я учусь. А чому? Чи в кого, то все відомо, нічого говорити. Ти приймеш спокій, бо ти з собою, а я – і є твоє життя! Текст - Тетяна Домненко. Відеозйомка - Антон Тимчук, карина Мінасян. Монтаж - Антон Тимчук Музика M83 - Outro
