А чого приходив Може сказати щось хотів Порожн інтервю, де Зе був тільки фоном

Провладні лакузи сповістили про велике й епохальне інтерв’ю декого Зе на Чернігівщині, яке він дав вітчизняному зомбі-марафону. От я вкотре зробив фатальну помилку і взявся вишукати, що ж там було такого епохального, чи хоч скандального? Безнадійно. Щось важливіше, переважно все ж скандальне й шкідливе, він висловлює тільки іноземним журналістам. Або хоч на пресконференціях за їхньої присутності. Своїм придворним журнашлюшкам відведена роль лише статистів. Так і цього разу. У мене виникло враження, що цю всю процесію задумували для двох цілей, де цей Зе був не персонажем, а тільки фоном. Перший варіант – це потреба заповнити отаким «білим шумом» інфопростір та витіснити звідти небажаних для влади персонажів. Того ж Порошенка. А друге – це через нього привернути увагу до теми «мега-успіхів» зеленого «Великого фортифікаторства», де твориться, щось дуже небажане для цієї влади. В обох випадках «найвеличнішому лідору сучасності» відведена роль пасивного фону або заповнювача інформаційного середовища. Навіт